Традиції виноробства у Франції зародилися більше двох з половиною тисяч років тому, коли давні галли посадили перші виноградні лози на території, де зараз розташований Марсель. Головними виноробними регіонами країни є Бордо, Божоле, Бургундія, Ельзас, Шампань, Корсика, Прованс, долина Луари та інші. Французькі вина цінувалися в усьому світі, вони є еталонними для вин преміум-класу, елементом розкоші і гарного смаку.
Вина Франції піддаються найбільш серйозній і систематизованій класифікації.
Французька система класифікації є найбільш фундаментальною в світі, її використовують багато країн для регламентації свого винного законодавства. Крім того, Франція стала батьківщиною таких понять, як терруар і апелласьйон. Під терруар прийнято вважати ґрунтово-кліматичні характеристики вирощуваного винограду, які повинні відповідати тій місцевості, де вино виготовляється.
Апелласьйон охоплює регламентування ділянок, де росте виноград, кількість зібраного врожаю, процес його культивування і так далі. Усього у Франції зареєстровано понад 250 видів апелласьйон. Ще один термін, що дозволяє визначити сорт вина і його походження – шато. Цим словом зазвичай називають виноробне господарство, де була виготовлена пляшка.
Класифікація вин Франції
Усі вина, що виробляються у країні, поділяться на 4 категорії.
«AOC» – знак вищої якості вина. Ця категорія є вищою, вона присвоюється найелітнішому вину. Крім цього позначення, на етикетці також часто вказується шато, де вироблено вино.
Наступною сходинкою якості французького вина є категорія «VDQS». Вина з таким маркуванням, як правило, практично не відрізняються за смаковими якостями від вин вищої категорії. Найчастіше вони знаходяться в очікуванні привласнення ним нового статусу.
«VdP» – вина третьої категорії. Зазвичай вони нічим не поступаються винам перших двох категорій, але їх виробництво здійснюють невеликі, регіональні заводи або підприємства. Часто такі вина стають предметом колекціонування.
«VdT» – це столові вина, які французи люблять розбавляти водою і вживати під час денного прийому їжі. До цих вин поставлені найслабші вимоги, для їхнього виробництва необхідний виноград, вирощений у Франції.
Головним недоліком цієї системи є те, що винороби позбавлені можливості експериментувати, шукати нові смаки. Виробляти вино, яке не відповідає стандартам, можна лише під низькими категоріями, що впливає на їхню вартість та рівень якості. Це дозволяє зберегти традиційні рецепти і робить французькі вина еталонними.
Інші регіональні класифікації
У багатьох регіонах діють свої власні класифікації: у Бордо вина поділяють на 5 категорій, у Сент-Емільйоні усього на дві. Принципово інша система поділу вин у Бургундії. Там основним критерієм служить не шато, а безпосередньо виноградник. У вин є всього дві категорії «GrandCru» і «PremierCru», ці ж правила поширюються на виноробні Шампані. В Ельзасі ж продається усього один тип вин – Гранд Крю. Усі вина, які тут виробляють, апріорі вважаються винами вищого сорту і найкращих смакових характеристик.
Завдяки цим системам, смакові характеристики вин, що готуються на виноробнях Франції за одним і тим же рецептом протягом багатьох сотень років, залишаються незмінними. Французи пишаються традиціями свого виноробства, для них виноградники і виноробні – це національне надбання. Їхня гордість цілком виправдана – Франція дійсно є лідером з виробництва вина, воно цінується у всіх країнах світу, стає предметом колекціонування, а ціна за окремі пляшки досягає мільйонів доларів.
